Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Повнотекстова віртуальна довідка

«Світло людяності в темряві війни»

14 травня Україна відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. 2 тисячі 659 українців та українок відзначені почесним званням Праведників народів світу.

***********************************

Під час Голокосту Україна втратила 1,5 мільйона євреїв – це чверть від знищених 6 мільйонів євреїв Європи. Рятівниками євреїв були не тільки етнічні українці, а й представники інших національностей, що проживали в Україні: поляки, росіяни, білоруси, кримські татари, вірмени, греки, німці, представники різних релігійних конфесій. Ці люди виявляли людяність попри те, що за надання допомоги євреям смертна кара загрожувала не тільки самим рятівникам, але і їхнім дітям, членам їхніх родин.

Друга світова війна стала однією з найтрагічніших сторінок в історії людства. Після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз у 1941 році значна частина території України опинилася під окупацією. Разом із військами нацистів на українські землі прийшла політика терору та масового знищення мирного населення. Особливо жорстокими були переслідування євреїв. Нацистська влада прагнула повного винищення єврейського народу, реалізовуючи політику так званого «остаточного розв’язання єврейського питання». Євреїв примусово переселяли до гетто, використовували на важких роботах, а згодом масово розстрілювали або відправляли до концтаборів

Україна стала одним із головних місць трагедії Голокосту. За різними оцінками, на території України було знищено понад півтора мільйона євреїв. Символом цих страшних подій став Бабин Яр у Києві, де лише за два дні – 29 та 30 вересня 1941 року – було розстріляно понад 33 тисячі євреїв. Подібні трагедії відбувалися у Харкові, Львові, Одесі, Кам’янці-Подільському та багатьох інших містах і селах України. Людей убивали цілими родинами лише за національну належність.

У таких надзвичайно небезпечних умовах знаходилися українці, які не могли залишатися байдужими до чужого горя. Вони переховували єврейські родини у власних будинках, підвалах, на горищах, у монастирях та церковних приміщеннях, забезпечували їжею, одягом, ліками, допомагали отримати фальшиві документи або втекти з гетто. Дуже часто допомога євреям означала смертельний ризик не лише для самої людини, а й для всієї її родини. Нацистська влада карала за це розстрілом. Попри це, багато людей робили свій моральний вибір на користь добра та людяності.

Важливу роль у порятунку євреїв відіграло духовенство. Одним із найвідоміших українців-рятівників був Митрополит Андрей Шептицький. Під час війни він відкрито засуджував насильство та допомагав євреям. За його сприянням у монастирях і церковних установах переховували єврейських дітей та дорослих. Митрополит звертався до священників із закликом допомагати переслідуваним людям, незалежно від їхньої національності чи віри. Завдяки його діяльності було врятовано десятки людських життів. Велике значення мала й діяльність його брата – архімандрита Климентія Шептицького, який також переховував євреїв у монастирях і пізніше був визнаний Праведником народів світу.

Серед українських рятівників особливе місце займає Омелян Ковч – священник Української греко-католицької церкви. Він допомагав євреям, видаючи їм документи про хрещення, що могло врятувати від переслідувань. Отець Омелян не відмовляв у допомозі нікому, навіть розуміючи небезпеку власних дій. За свою діяльність був заарештований нацистами та відправлений до концтабору Майданек, де загинув у 1944 році. Врятував близько 600 людей, переважно дітей. У 1999 році присуджено звання «Праведник України». Його життя стало прикладом самопожертви та духовної сили.

Багато українців, які рятували євреїв, не були відомими людьми чи громадськими діячами. Це були звичайні селяни, лікарі, вчителі, працівники залізниці, домогосподарки, студенти. Вони часто діяли без будь-якої надії на винагороду чи визнання. Дехто роками приховував врятованих людей у своїх домівках, ділячи з ними останній шматок хліба. Особливо зворушливими є історії порятунку дітей. Багатьох єврейських дітей українські родини приймали як власних, змінювали їм імена, навчали молитов та правил поведінки, щоб урятувати від викриття. Для цих дітей рятівники стали другою родиною.

Після завершення війни світ почав поступово усвідомлювати масштаби трагедії Голокосту та значення подвигу тих, хто допомагав переслідуваним. Ізраїльський Кнесет ще в 1953 році ухвалив закон «Про увічнення пам’яті мучеників та героїв», наслідком якого був створений меморіальний комплекс «Яд Вашем», а в 1963 році були визначені критерії надання звання «Праведника народів світу» людям, що рятували євреїв під час Голокосту. Україна посідає одне з перших місць у світі за кількістю таких праведників. Сьогодні це звання мають понад 2,6 тисячі громадян України. Проте дослідники вважають, що насправді кількість людей, які допомагали євреям, була значно більшою, адже не всі історії вдалося документально підтвердити.

Дробицький Яр – це урочище на східній околиці Харкова. Тут з середини грудня 1941 до початку лютого 1942 року розстріляли близько 15 тисяч харків’ян, переважно євреїв. На цьому місці, що стало братською могилою для величезного числа мирних жителів, побудовано меморіальний комплекс, при вході до якого є примітний напис: «Це місце, де мертві вчать живих».

Подвиг українських рятівників має велике моральне значення для сучасного суспільства. Їхні історії нагадують, що навіть у найжорстокіші часи людина здатна залишатися людиною. Вони доводять, що співчуття, милосердя та відповідальність за інших є вищими за страх і ненависть. Пам’ять про Праведників народів світу є важливою складовою історичної пам’яті України. Вона допомагає сучасним поколінням усвідомити цінність людського життя, небезпеку расизму, ксенофобії та нетерпимості.

Сьогодні в Україні встановлюють пам’ятники та меморіальні знаки на честь рятівників євреїв, проводять тематичні виставки, уроки пам’яті, наукові конференції та просвітницькі заходи. Історії Праведників народів світу вивчають у школах і закладах культури, адже вони є прикладом морального вибору та громадянської відповідальності. Особливе значення це має для молоді, яка повинна знати правду про трагедії минулого та вчитися протистояти проявам ненависті й насильства. На Алеї мучеників у Бабиному Яру встановили меморіальну інсталяцію з портретами українців, родини яких, ризикуючи життям, переховували євреїв під час Голокосту. Меморіальні заходи відбуваються за участі праведників та їхніх сімей, релігійних лідерів, представників Міністерства культури та інформаційної політики України та посольства Держави Ізраїль.

Звання Праведника народів світу надається за дотриманням певних умов: особу, яка може отримати почесну відзнаку, рекомендують лише єврейські організації; особа не має бути етнічним євреєм, яка сповідує християнство; допомога, яка надавалась євреям, мала бути безкорисною, тривалою та вагомою; особа, яка переховувала євреїв, піддавалась реальній небезпеці для свого життя або життя своєї родини; порятунок мав бути усвідомленою дією. Люди, яких визнали Праведниками народів світу, отримують іменну медаль, почесний сертифікат і право вписати своє ім’я на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі. Згідно із законом, Праведники народів світу отримують почесне громадянство Ізраїлю, а у випадку їхньої смерті – пам’ятне громадянство.

Сьогодні вшановуємо наших земляків, які, ризикуючи власним життям і життям своїх родин, рятували євреїв від нацистського геноциду. Ці люди не шукали слави чи нагород – їхнім вибором було людське життя, гідність і співчуття. Понад 2 700 українців мають почесне звання «Праведник народів світу». Та насправді рятівників євреїв серед українців було значно більше.

Україна після Польщі, Нідерландів та Франції посідає 4-те місце у світі за кількістю Праведників народів світу. Цього звання удостоєні понад 2,6 тисячі осіб.

Ми пам?ятаємо і шануємо цю сміливість та людяність. Україна наслідує серця, які залишалися на боці добра та перемогли, і ніколи не пробачить тих, хто зараз відтворює ненависть ХХ століття й несе війни іншим народам.

Життя обов’язково переможе!

Б52492

94(430)

Р54

Ріс Л. Голокост. Нова історія / Л. Ріс ; пер. з англ. Ю. Костюк. – 2-ге вид. – Київ : Лабораторія, 2024. – 440 с.

А47048

94(477):341.485(=411.16)

Г54

Глоцер Д. Я пережив Голокост наперекір усьому. Унікальна та незабутня історія боротьби за життя = I Survived the Holocaust Againts All Odds / Д. Глоцер ; пер. з англ. Н. Курішко. – Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2022. – 170 с.

Б52576

94(4)

Р54

Ріс Л. Аушвіц. «Остаточне рішення» нацистів / Л. Ріс ; пер. з англ. А. Цимбал. – Київ : Лабораторія, 2022. – 360 с.

А46866

323.15(=411.16)

С90

Левітас Ф. Л. 80 років трагедії Бабиного Яру : антологія, щоденники, пам’ять / Ф. Л. Левітас, Ш. Ш. Рамазанов // Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст : монографія / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. – Київ : [ б. в.], 2022. – С. 306-328.

В6672

341.485(=411.16)(477)

П68

Праведники народів світу. Україна = Righteous Among the Nations. Ukraine / Єврейська конф. України, Мемор. центр Голокосту «Бабин Яр» ; упоряд. : І. Іоффе, О. Євсюков. – Київ : Наш формат, 2021. – 392 с.

М1133-1

94(477)

З-12

Забарко Б. М. Ми хотіли жити... Свідчення і документи. Кн. 1 / Б. М. Забарко. – Київ : Меморіал Голокосту «Бабин Яр», 2021. – 432 с.

Б51474

94(477)

К78

Крамер К. Війна Клари: правдива історія дівчини про дивовижний порятунок від нацистів : спогади / К. Крамер, С. Гланц ; пер. з англ. В. Боброва ; Укр. центр вивч. історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2020. – 348 с. – (Бібліотека спогадів про Голокост).

А46987

323.1(=411.16)

С89

Подольський А. Історична пам’ять про долю українських євреїв у добу Другої світової війни: сучасні суспільно-політичні та історіографічні тенденції і перспективи / А. Подольський // Суспільно-політична активність та історична пам’ять єврейської спільноти в контексті євроінтеграції України / НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. – Київ : [б. в.], 2020. – С. 84-100.

Б52577

94(477.411)

Т65

Трахтенберг І. М. Бабин Яр. Минуле і сьогодення / І. М. Трахтенберг. – 2-ге вид., допов. – Київ : Авіцена, 2020. – 480 с.

Б51565

341.485(4)

Ч-75

Чорна книга: про злочинне повсюдне знищення євреїв німецько-фашистськими загарбниками в тимчасово окупованих районах Радянського Союзу та таборах знищення в Польщі під час війни 1941–1945 років : зб. свідчень і документів / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр дослідж. історії та культ. східноєвроп. єврейства ; за ред. В. Гроссмана та ін. ; пер. з рос. М. Лаюка. – Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2020. – 520 с. – (Державна програма – 2021).

А44179

821.111(94)

К41

Кініллі Т. Список Шиндлера : роман / Т. Кініллі ; пер. з англ. Г. Яновської. – 3-тє вид. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 432 с. – (Державна програма – 2019).

А44418

94(477)

К56

Ковба Ж. М. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв’язання єврейського питання» / Ж. М. Ковба. – 4-те вид., випр. і допов. – Київ : Дух і Літера, 2019. – 296 с. – (Державна програма – 2019).

В6671

94(477)

П15

Пам’ять про Голокост : кат. пам’ятників жертвам геноциду на території України / авт.-упоряд. О. Січова. – Київ : Мемор. центр Голокосту «Бабин Яр», 2019. – 256 с.

П873-7(2019)

94(477.43)

Ш90

Штетл : лит.-публ. сб. Вып. 7 / Хмельниц. благод. фонд «Хесед Бешт» ; сост. И. Ратушный, С. Мильман, Л. Западенко. – Хмельницкий : [б. и.], 2019. – 131 с.

А43114

63.3(4УКР=Євр)624

Б12

Бабин Яр: масове убивство і пам’ять про нього : матеріали міжнар. наук. конф. 24-25 жовт. 2011 р., м. Київ / Укр. центр вивч. історії Голокосту, Громад. комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру ; наук. ред. В. Нахманович. – Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2017. – 288 с.

Б50582

63.3(4УКР)62

Б12

Бабин Яр: пам’ять на тлі історії / Укр. центр вивч. історії Голокосту, Укр. ін-т нац. пам’яті ; ред.-упоряд. В. Я. Бобров. – Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2017. – 156 с.

Б49812

341

Г24

Гауптман М. Забуті могили : спогади / М. Гауптман ; пер. з пол. А. Шарого ; Укр. центр вивч. історії Голокосту. – Київ : Фенікс, 2017. – 175 с. : фот. – (Бібліотека спогадів про Голокост).

А46056

94(477)

С24

Світло в темряві. Розповідь Сімона Стерлінга, який пережив Голокост, розказана ним Філліс Стерлінг Якобс / Ф. Стерлінг Якобс. – 2-ге вид. – Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2017. – 120 с. : фот. – (Бібліотека спогадів про Голокост).

Б49629

94(477.25)

С37

75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність : матеріали парлам. слухань у Верховній Раді України 27 вересня 2016 року / Верховна Рада України, Комітет з питань культури і духовності. – Київ : Парламент. вид-во, 2017. – 80 с. – (Парламентські слухання).

Б48779

63.3(4)6

С53

Снайдер Т. Чорна земля. Голокост як історія і застереження / Т. Снайдер ; пер. з англ. П. Білак, О. Камишникова, Т. Родіонова. – Київ : Медуза, 2017. – 394 с.

Б49819

341.85(=411.16)

Д67

Донечка, про яку ми завжди мріяли. Історія Марти / Яд Вашем, Укр. центр вивч. історії Голокосту ; пер. з івр. А. Степаненко. – Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2016. – 110 с. : іл., фот. – (Бібліотека спогадів про Голокост).

63.3(4УКР-4ХМЕ)

В50

Рибак І. В. Трагедія євреїв містечка Зінькова під час німецько-фашистської окупації в спогадах Іллі Абрамовича / І. В. Рибак // Віньковеччина в історії Поділля : матеріали наук. іст.-краєзн. конф. (9-10 жовт. 2015). – 2015. – С. 91-93.

Б46971

84(4УКР=ЄВР)

Р45

Рехтман М. Тут колись був мій дім. Мемуари Холокосту / М. Рехтман ; уклад. та ред. Ф. Шпільберга, пер. В. Московчука. – Дніпро : Пороги, 2014. – 124 с.

П1194-1(2014)

26.891(4УКР-4ХМЕ)

Х65

Олійник Ю. Трагедія євреїв Шаргородчини / Ю. Олійник // Хмельницькі краєзнавчі студії : наук.-краєзн. зб. / Нац. спілка краєзнавців України, Хмельниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України, Центр дослідж. історії Поділля. – Хмельницький : [б. в.], 2014. – Вип. 1. – С. 141-144.

М948-10

63.3(4УКР)

Е64

Тяглий М. І. Праведники народів світу // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2011. – Т. 8 : Па – Прик. – С. 475.

П744-5(2010)

63.3(4УКР=ЄВР)6

П78

Проблеми історії Голокосту : наук. журн. Вип. 5 / Всеукр. центр вивч. Голокосту «Ткума» ; відп. ред. М. І. Гон. – Дніпропетровськ : Ткума : Ліра ЛТД, 2010. – 200 с.

Б43288

63.3(4УКР)6

К89

Кузнєцов А. В. Бабин Яр : роман-документ / А. В. Кузнєцов ; кер. проєкту Н. Дронова. – Київ : Саміт-книга, 2009. – 352 с. : фот. – (Програма «Українська книга» 2011 року).

Б39018

63.3(4УКР)6

Л34

Левітас І. М. Праведники Бабиного Яру / І. М. Левітас ; пер. С. Б. Герус. – Київ : Етнос, 2008. – 368 с. : фот. – (Програма «Українська книга»).

.....................................................................

Біль, що не вщухає : [про урочище Широка долина (в народі – Бурти) у с. Слобідці – місце, де в 1942 році нацист. окупанти організовували масові розстріли євреїв] // Вперед. – 2025. – № 32. – С. 2 : фот.

Коцюба П. Земляки вшановують пам`ять закатованих євреїв / П. Коцюба // Вперед. – 2025. – № 5. – С. 5 : фот.

Будзінський І. Пам`яті українців, які рятували євреїв / І. Будзінський // Дунаєвецький вісник : газета Дунаєвецької районної ради. – 2023. – № 20. – С. 6 : фот.

Будзінський І. Пам`яті українців, які рятували євреїв / І. Будзінський // Дунаєвецький вісник : газета Дунаєвецької районної ради. – 2023. – № 19. – С. 6.

Яськова С. Людяність у пеклі війни: історії українців, які рятували євреїв у важкі роки / С. Яськова // Сімейна газета. – 2021. – 25-31 січ. – С. 1-2.

Руслан Стефанчук попросив присвоїти звання «праведник» українцям, які в роки Голокосту рятували єврейські життя // Голос України. – 2021. – № 236. – С. 3.

До дня пам`яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни // Зоря Надгориння. – 2021. – 13 трав. – С. 4.

Праведники народів світу з Ізяславщини : ізяславчани. які рятували євреїв під час війни // Зоря Надгориння. – 2021. – 13 трав. – С. 4.

Полюхович Д. Замуровані заживо : як у підвалах Сатанова збирають останки сотень євреїв [страчених 15 трав. 1942 р.] / Д. Полюхович // Городоцький вісник : районна газета. – 2019. – № 33(16 серп.). – С. 8.

Трагедія євреїв Деражнянщини : 77 років з дня розстрілу мирних людей у Деражні та Вовковинцях // Вісник Деражнянщини : громад.-політ. газ. краю. – 2019. – № 3 жовт. – С. 4.

Костенко Т. Казимир граф Шептицький: польський аристократ, який став митрополитом української церкви і Праведником світу / Тетяна Костенко // Дзеркало тижня : міжнародний громадсько-політичний тижневик. – 2019. – № 48. – С. 15 : фот.

Гладченко П. Його називали праведником і подвижником : [до 80-річчя від дня народження Антона Івановича Малика] / П. Гладченко // Край Кам’янецький. – 2018. – 2 берез. – С. 5.

Жужа К. Праведники народів світу – люди з хоробрим і добрим серцем. Згадаємо історії подолян, які рятували євреїв від Голокосту в роки війни / К. Жужа // Є! Сімейна газета. – 2017. – № 4. – С. 9.

Будзінський І. Це не повинно повторитись : про знищення євреїв в Дунаєвец. р-ні / І. Будзінський // Дунаєвецький вісник. – 2015. – 23 квіт. – С. 5.

Муха В. Незагоєна рана Гелетенського лісу : [знищення євреїв в роки ВВВ на теренах обл.] / В. Муха // Комуніст Поділля. – 2012. – 21 черв.

Осінська О. 66 років тому... [було розстріляно сотні євреїв в Старій Синяві] / О. Осінська // Подільські новини. – 2007. – 18 серп.

Нестеришин С. Трагічна сторінка в історії Деражні : у вересні 1942 року, 65 років тому, фашисти розстріляли в містечку 3 678 євреїв / С. Нестеришин // Подільські новини. – 2007. – 19 верес. – С. 2.